43026, Україна, м. Луцьк, вул. Кравчука, 14
тел. +38 (0332) 71-53-38, email: gymnasia21.lutsk@gmail.com
Головна Про гімназію Михайло Кравчук

Михайло Кравчук

Кравчук Михайло Пилипович (10 жовтня 1892, Човниця, Волинь — 9 березня 1942, Колима) — український математик, академік АН УРСР (з 1929), доктор фізико-математичних наук (з 1924).
10 жовтня 1892 р. – у селі Човниця на Волині народився Михайло Пилипович. Прадіди і діди майбутнього вченого займалися землеробством, але були серед них і майстри шевської і ковальської справи. Батько був землеміром і, як справжній сільський інтелігент, зробив усе можливе, аби допитливий син одержав достойну освіту. Мати була жінкою надзвичайно освіченою. Вона навчила своїх дітей бездоганно розмовляти українською мовою, і водночас навчала їх французької, німецької, польської, італійської та російської. Початкову освіту Михайло здобув вдома.
1901 рік - сім’я переїхала у м. Луцьк (будинок Фані Цукерман на вулиці Лагерній, нині Шопена, буд. № 3).
1901 - 1910 рр. – майбутній науковець навчався в луцькій гімназії, яку закінчив із золотою медаллю.
1910 - 1914 рр. – навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету університету св. Володимира в Києві.
М. Кравчука звільнили від плати за навчання, він отримував стипендію 50 рублів, бо всі іспити склав на «весьма удовлетворительно» («відмінно»). Михайло Пилипович не був політичним діячем, він, як у ті часи більшість студентів Київського університету, підтримував ідею національного відродження та створення української культури. М. Кравчук організовував українські гуртки, українські кафедри; відвідував засідання студентського громадського об’єднання «Українська громада». Уже на старших курсах університету разом з інтенсивною науковою роботою самотужки став працювати над створенням наукової української математичної термінології.
1914 рік – закінчив університет, одержавши диплом І-го ступеня. З вересня протягом року М. Кравчук – позаштатний учитель математики у приватній гімназії Л. Жука. Вже тоді вражала всіх педагогічна майстерність молодого Кравчука. Окрім суто педагогічної роботи, він наполегливо розробляв математичні курси українською мовою, що заборонялося законом.
1915 – 1916 рр. – у зв’язку з початком світової війни та евакуацією університету (до Саратова) переїхав до Москви. Там він перебував протягом 7 місяців, багато працював у бібліотеках, налагоджував контакти з московськими математиками, відвідував наукові семінари.
5 вересня 1917 р. – прочитав свою першу лекцію з математики «Про функції, що справджують теорему додавання».
19 вересня 1917 р. – прочитав першу лекцію з питань теорії множин і одержав звання приват-доцента.
1918 – 1920 рр. – працював приват-доцентом Київського університету св. Володимира. Викладав математичні предмети у новостворених (уперше в столиці України) 1 та 2 українських гімназіях, українському народному університеті; член Українського наукового товариства у Києві, член фізико-математичного товариства при Київському університеті, співробітник Української академії наук, член комісії математичної термінології при Інституті наукової мови УАН. Викладав різні курси математики у вищих навчальних закладах: електротехнічній школі; політехнічному, архітектурному, ветеринарно-зоотехнічному, сільськогосподарському інститутах.
1918 рік – одружився. Разом із молодою дружиною Есфірою виїхав у село. 1919 – 1921 рр. – був викладачем і директором школи в с. Саварці (на Богуславщині). Звертав велику увагу на художню самодіяльність, організовував драматичний та художній гуртки, спільно з учнями молоде подружжя виступало перед селянами з невеликими п’єсами та народними піснями.
14 грудня 1924 р. – захист докторської дисертації «Про квадратичні форми і лінійні перетворення». Це був перший в УРСР захист докторської дисертації. Далі М. Кравчук займався питанням узагальнення інтерполяції. Доповідь зачитав на ІІ Міжнародному математичному конгресі в Торонто.
1925 рік - М. Кравчуку присвоєно звання професора. Цього ж року був обраний членом НТШ.
1927 рік - став членом математичних товариств Франції, Німеччини, Італії. Вчений спілкувався із закордонними колегами, брав участь у конференціях математиків світу. Причому щоразу виголошував свої доповіді мовою країни перебування.
Вересень 1928 р. - М. Кравчук поїхав на Міжнародний Конгрес математиків в Італію (м. Болонья). Дорогою виступав на засіданні Математичного товариства в Парижі. Тiльки за перiод цього нетривалого вiдрядження він написав близько 10 наукових статей та велику працю «Алгебричнi студії над аналітичними функцiями». На Конгресі М. Кравчук встановив i особисті дружні стосунки з видатними вченими (Ж. Адамар, Р. Курант, Ф. Трiкомi, Т. Левi-Чiвіта та ін.).
1929 рік - кандидатуру М. Кравчука висувають у дійсні члени Всеукраїнської академії наук.
29 червня 1929 р. – Михайла Пилиповича обрано наймолодшим дійсним членом Всеукраїнської Академії наук (у віці 37 років). Кандидатом до ВУАН його висунуло понад 100 організацій.
1930 – 1937 рр. – найбільш плідні в творчості М. Кравчука. Він одержав низку глибоких результатів з теорії функцій дійсної та комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики, видав підручники для вищої школи, опублікував статті з методики викладання математики, історії математики, філософії, неперервно працював над удосконаленням математичної термінології та ін. Свої наукові результати вчений друкував у наукових виданнях України, за кордоном.
1937 рік - у республіканській пресі з’явилися статті проти Михайла Пилиповича. Звинуватили його в тому, що він розповів про досягнення математичних наук за кордоном.
21 лютого 1938 рік - М. Кравчука заарештовано. Інкримінували йому набір контрреволюційних стереотипів: націоналіст, шпигун і т.п. Судове засідання тривало півгодини. В останньому слові науковець просив дати йому можливість закінчити розпочату працю з математики. Вирок оскарженню не підлягав. Вченого після катувань звинуватили у зрадництві і шпигунстві. Остаточно зламали М. Кравчука погрози: у разі відмови взяти на себе інкриміновані йому злочини – арешт і знищення сім’ї.
23 вересня 1938 р. - ученого засуджено на 20 років тюремного ув'язнення та 5 років заслання. Незважаючи на хворе серце і повністю підірване у в'язниці здоров'я, М. Кравчука визнали придатним до фізичної роботи в умовах Далекої Півночі. Його дорога пролягла до Магадана, а звідти ще далі на північ – на колимські золоті копальні. На Колимі М. Кравчука мучила цинга, через хворе серце напухали ноги. Але при цьому він займався наукою. Деякий час академік працював на будівництві залізниці, робив розрахунки трансформаторних підстанцій та електромереж..
9 березня 1942 р. – М. Кравчука не стало (М. Попов стверджує, що «вже мертвого Кравчука вранці тричі била металева палиця наглядача – щоб вставав до роботи...»).
Внесок у науку
Протягом усього свого життя М. Кравчук активно працював для розвитку математичних наук в Українi: був засновником математичних кафедр у кiлькох київських iнститутах, дбав про створення української математичної лексики. Вiльно володiючи кiлькома мовами (французькою, нiмецькою, росiйською, iталiйською, польською), вiн писав ними свої науковi працi, але найчастiше – рiдною мовою.
М. Кравчук – автор понад 180 наукових праць, у тому числі більше десяти монографій із різних галузей математики: алгебри та теорії чисел, теорії функцій дійсної та комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, математичної статистики. Багато уваги приділяв він історії математики, популяризації науки, був одним із розробників української математичної термінології.
Методи М. Кравчука застосовувалися в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки, зокрема при програмуванні багатьох складних явищ і процесів.
Михайло Пилипович одержав фундаментальні результати в теорії ймовірностей, увів многочлени цього розподілу (многочлени Кравчука). Науковець одержав багато нових результатів у дослідженні інтерполяції та механічних квадратур, зокрема повністю розв'язав питання про визначення механічної квадратури її коефіцієнтами та коефіцієнтами квадратур нижчих порядків.
Видавав підручники для вищої школи, публікував підручники з методики викладання, історії математики, філософії, постійно працював над удосконаленням математичної термінології («Простір, час, матерія», «Сучасний атомізм», «Математична наука на Україні», «Вплив Ейлера на дальший розвиток математики», «Вступ до вищої математики», «Вибрані питання з основ аналізу нескінченно малих»).
2003 року науковці електроінженерного факультету Університету Малайї (Куала Лумпур, Малайзія) запропонували новий метод реконструкцій зображень за допомогою моментів Кравчука. Ряд експериментів показав суттєві переваги.
2006 року (на ІІІ Міжнародному симпозіумі з 3-вимірної обробки даних, візуалізації та передачі інформації) група грецьких учених доповіла про 3-вимірні пошукові алгоритми, що базуються на тривимірних моментах Кравчука, і мають на меті здійснення обробки тривимірних зображень.
2009 року на Міжнародній спільній конференції з нейронних мереж (Атланта, Джорджія, США) групою французьких, американських і німецьких вчених була зроблена доповідь про ефективність застосування зважених 3-вимірних моментів Кравчука як засобу аналізу даних для розпізнання характеру пухлин.
2009 року у видавництві «Шпрінгер» вийшла книга «Досягнення в теорії нейронних мереж» за підсумками 6-го Міжнародного симпозіуму з нейронних мереж у Китаї. Один з розділів – аналіз зображень за допомогою моментів Кравчука, написаний групою китайських науковців. Його розробки американці та японці застосували на телебаченні.
2009 року у виданні «Міжнародний журнал з комп’ютерних наук та безпеки мереж» вміщено статтю під назвою «Виділення ознак моментами Кравчука з метою нейронного розпізнавання арабських рукописних слів», яку написали марокканські фахівці.
Цікаво, що в переліку посилань знаходимо статтю Кравчука 1929 року, опубліковану в працях Сільськогосподарського інституту.
Філіп Феінсілвер з університету Південного Іллінойсу та Рене Шотт з університету Анрі Пуанкаре-Нансі у своїй праці 2009 року «Про перетворення Кравчука» досліджують питання, пов’язані із застосуванням перетворень Кравчука в теорії кодування. Виявляється, активне використання поліномів та перетворення Кравчука для потреб цієї теорії розпочалося ще в 70-х роках минулого століття (теореми Дельсарта та Мас Вілльямса).
Наукові праці М. Кравчука використовували американські автори першого у світі комп’ютера. Відомо, що Джон Вінсент Атанасо при створенні першого комп'ютера скористався науковим доробком Кравчука. Про це випадково дізнався бібліограф українського вченого д-р Іван Качановський з Вашингтона.
Крім того, Михайло Пилипович організатор першої в Україні (і однієї з перших у колишньому СРСР) математичної олімпіади школярів (1935).
Академік М. Кравчук свою різнобічну наукову діяльність розглядав як справу патріотичну, як справу громадянську. «Моя любов – Україна і математика» – наголошував Михайло Пилипович.